ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

Abstract

Найбільш суттєвою рисою різноманітних будівельних композитів є присутність у першій фазі їх життєвого циклу стадії твердіння (солідофікації). Матеріал твердне у фіксованих граничних умовах, заданих елементами конструкції, його властивості наближаються до необхідних експлуатаційних характеристик, матеріал набуває багатьох властивостей твердого тіла, зокрема, міцність і пружність. Рівні цих та інших властивостей визначаються елементами різномасштабної структури, особливо мезо- та мікроструктурною його організацією (< 0,01 мм). На цих рівнях структура матеріалу дуже відрізняється вид припущень теорії суцільних середовищ. Тут формуються численні та різноманітні поверхні розділу ─ міжкластерні границі, поверхні пір, капілярів та тріщин. Є тут і квазіодномірні структури ─ мікрокристалі, фібріли, волокна, в тому числі і внесені ззовні. Структури матеріалу, що виникають у процесі твердіння, поєднують у собі елементи тривимірної, двовимірної та одновимірної природи в різних кількісних співвідношеннях. Аналіз процесів формування структур складної геометрії та їх впливу на фізичні властивості матеріалу (у тому числі й експлуатаційні) є актуальним завданням фізичного матеріалознавства. Одному з підходів до такого аналізу присвячено цю роботу.